Прес-релізи

20 серпня Партнер Kreston GCG Артем Ковбель відвідав радіостанцію «Голос Столиці», де у прямому ефірі розповів про методи протидії рейдерським атакам і про роль Forensic в мінімізації фрод-факторів в українських компаніях.

Були порушені теми протидії рейдерству, підвищення якості внутрішніх контролів компанії, корпоративної безпеки, прозорості бізнесу, «смарт-рейдерства».

«У міру того, як росте і розвивається бізнес, в якийсь момент він стає цікавим для правоохоронців і конкурентів. Тема рейдерства все ще актуальна, незважаючи на те, що сам характер здійснення атак змінився. Зараз приходять не тільки “тітушки”, які здатні створити фізичну загрозу бізнесу, а й підготовлені адвокати з рішенням суду або постановчими документами, завдяки яким відбувається захоплення» – коментує Артем Ковбель.

Один з факторів, що спрощують злодійство всередині компанії, полягає в подвійної бухгалтерії – офіційної та управлінської. Другу контролювати практично неможливо, оскільки операції проводяться the cash, а значить – не фіксуються і не світяться. Таким чином, менеджменту вдається виводити з компанії серйозні суми прибутку, занижуючи або приховуючи реальні показники продажу.

В ході бесіди було піднято цікаве питання про психологічні блоках власників, загальмовують процес позбавлення компанії від крадуть управлінців. Виявляється, деякі власники просто бояться втратити свого топ-менеджера, якому довіряють і з яким давно співпрацюють.

Під кінець ефіру експерт дав оцінку перспективам розвитку корпоративної безпеки українських компаній: «Удосконалення політики прозорості – вимушений захід серед представників бізнесу. Тому що вони хочуть виходити на західні ринки, отримувати валютну виручку. Компанії стають більш прозорими, перетворюються, вводять систему комплаєнс, переводять зарплату на “білу”. Ми спостерігаємо тенденцію до переорієнтації вектора, бажанням відповідати умовам, дотримання яких необхідно для ведення господарської діяльності з партнерами з інших країн».

7 серпня партнер Kreston GCG Артем Ковбель відвідав ранковий ефір радіо «Новий час», де разом зі старшим юристом Eterna Law Кариною Павлюк обговорив проблеми імплементації плану Base Erosion and Profit Shifting (BEPS) в українському бізнесі. У процесі бесіди фахівці розповіли слухачам про основні принципи міжнародного оподаткування, СRS і обмін податковими даними.

Були порушені такі теми:

– план BEPS і приєднання до нього України;

– глобальна деоффшорізація;

– розкриття банківської таємниці;

– стандарт CRS – автоматичний обмін фінансовою інформацією між усіма фінансовими установами та податковими службами;

– гармонізація законодавства України та Європейського Союзу в галузі оподаткування юридичних і фізичних осіб.

«У 2016 році почалася розробка законопроекту щодо протидії розмиттю податкової бази і виведенню прибутку за кордон. В його основі, відповідно, 8 пунктів плану BEPS. Законопроект передбачає введення правила про контрольовані іноземні компанії, коригування процедури виплат нерезидентам при використанні договору про уникнення подвійного оподаткування, а також ряд невеликих змін в сфері ТЦУ. На жаль, документ майже не враховує обов’язкові для приєднання до плану норми (пункти 5,6,13 і 14). Зате у нас зробили крок в сторону скасування банківської таємниці. З минулого року банки зобов’язані ділитися фінансовою інформацією своїх клієнтів з НБУ при проведенні валютного нагляду», – розповів Артем Ковбель.

Партнер і директор з форензіку Kreston GCG рекомендує вже зараз структурувати бізнес згідно нормам BEPS щоб уникнути проблем у майбутньому, коли українське законодавство буде досить адаптовано для застосування європейських стандартів.

1 серпня Український інститут майбутнього провів форум на тему розвитку агропромисловості до 2030 року. Захід відвідав менеджер з розвитку бізнесу Kreston GCG, Тарас Думенко. В процесі обговорення УІБ запропонував своє бачення першочергових завдань, вирішення яких стимулює стрімкий розвиток агросектору, позначив цілі і шляхи їх досягнення.

Згідно планам УІБ, ключовими KPI до 2030 року передбачено:

1. Виведення 40 товарних позицій в світові ТОП-3 і ТОП-10 з виробництва і експорту (соняшникова олія, кукурудза, пшениця, ячмінь, органічний пивоварний ячмінь, батат, технічні коноплі, борошно, м’ясо птиці, сир та ін.);

2. Піднятитя України в ТОП-5 найбільш відвідуваних країн світу в категорії агротуризму;

3. Збільшення припливу зовнішніх інвестицій в аргосектор до $15 млрд, а сумарно внутрішніх і зовнішніх – до $46 млрд.

Для реалізації цих цілей УІБ пропонує наступні кроки:

– відкриття ринку землі;
– створення стимулів (в т. Ч. Фіскальних) для розвитку R & D;
– прийняття стратегії розвитку агросектора, як частини комплексної економічного стратегії України 2030;
– прийняття стратегії розвитку сільських територій;
– завершення судової реформи;
– просування українського агросектора на зовнішніх ринках.

«Нові технології і трансформації нормативного поля перетворять аграрний сектор в сектор продовольства, а Україну – в центр продовольчої безпеки світу. Тому в 2030 ми бачимо Україну світовим постачальником зернових і олійних культур, м’яса птиці і яєць, а також в цілому світовим супермаркетом екологічно чистих продуктів харчування преміум-сегмента: хамона, равликів, трюфелів, сиру, устриць, чорної ікри і т.д.», – розповідає про агростратегію-2030 Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

Фахівці УІБ і Латифундист провели хорошу аналітичну роботу, окресливши галузі, які мають найбільший потенціал розвитку. Однак, цілі стратегії вельми амбітні, в той час як відчувається гостра нестача ресурсів, яка, до того ж, буде посилюватися, якщо тенденція масової трудової міграції і негативного приросту населення збережеться в найближчі 5-10 років. Крім цього, є проблема деградації грунтів (20%) і старіння обладнання. Ми сподіваємося побачити більш конкретні кроки в сторону інтенсифікації продуктивності, діджіталізаціі і залучення робочої сили, оскільки поки що тези стратегії нагадують карго-культ. Необхідне розуміння, що складати «дорожню карту» розвитку потрібно виходячи з реальних можливостей і доступних ресурсів конкретної країни – України. Компанія Kreston GCG зі свого боку готова до співпраці з аграріями та буде всіляко підтримувати державні ефективні ініціативи, спрямовані на розвиток українського агрокомплексу.

23 липня в Horizon Park Business Center пройшов форум з кібернетичної безпеки, що проводився комітетом безпеки OSAC в Україні. Захід відвідав менеджер з розвитку бізнесу Kreston GCG, Тарас Думенко. Програма форуму включала розгляд питань цифрової безпеки і стійкості. Формат зустрічі дозволив поглянути на поточні проблеми з різних сторін, об’єднавши думки представників уряду, фахівців з безпеки і лідерів бізнесу.

Мета форуму – надати учасникам інформацію про те, як виявити загрози, захистити критично важливі бізнес-активи і побудувати надійну стратегію для запобігання атак.

Під час свого виступу начальник кіберполіції Сергій Демедюк назвав три основних завдання, якими займається структура в даний момент:
1. Протистояння вірусним атакам;
2. Захист персональних даних користувачів;
3. Робота з мінуванням.

Демедюк розповів про вірусні атаки, які були знешкоджені за останній рік, і запевнив, що кіберполіція постійно займається моніторингом ризиків і загроз у посиленому режимі. Говорячи про проблему захисту персональних даних, глава структури зазначив, що його апарат робить все можливе, але в рамках чинного законодавства без гармонізації з європейським законом про GDPR повноваження кіберполіції обмежені. Крім того, інформаційна грамотність населення досі залишається низькою, і це додає роботи відповідальним органам.

Темі мінування було приділено особливу увагу, оскільки останнім часом в українських реаліях воно стало неймовірно великою проблемою для бізнесу. Згідно зі словами начальника кіберполіції, заяви про мінування можна розділити на три категорії: фіктивні повідомлення з метою шантажу, перешкоджання нормальній роботі в контексті нечесної економічної конкуренції та реальні випадки мінування. В ході обговорення представники кібербезпеки давали практичні поради та рекомендації щодо мінімізації ризику потрапити в пастку псевдомінерів.

Діяльність кіберполіції почалася 10 років тому і за цей час вона довела свою ефективність. Однак, оглядаючись на напружену ситуацію в країні, великий обсяг роботи і критичну нестачу ресурсів, результативність її дій поки не досягла бажаного рівня – є куди рости. Очевидно, що система інформаційної безпеки України потребує оновлення, прийняття необхідних законів і стандартів, а також спрощення структури. Ми сподіваємося, що найближчим часом буде вжито необхідних заходів щодо оптимізації законодавства і грамотного розширення повноважень кіберполіції, яке не зачепить права людини.

20 липня 2019 року в Одеському академічному театрі опери та балету пройшла урочиста церемонія закриття 10-го ОМКФ.

За підсумками глядацького голосування були визначені володарі Гран-прі: в Міжнародній програмі головну нагороду отримали відразу дві стрічки – «А потім ми танцювали» (реж. Леван Акін) і «Додому» (реж. Наріман Алієв). У заснованій в цьому році новій категорії – Приз глядацьких симпатій в Національній конкурсній програмі – тріумфатором стала дебютна робота режисера Антоніо Лукича «Мої думки тихі». Прозорість глядацького голосування була підтверджена фахівцями Kreston GCG, які протягом усіх дев’яти днів фестивалю ретельно стежили за підрахунком голосів.

«Рутинна робота міжнародного аудитора може бути яскравою, якщо вона пов’язана з ОМКФ. Шедеври кіно, талановиті режисери та актори, вдячні глядачі, – зазначив керуючий партнер Kreston GCG Сергій Атамась. – А бездоганна робота президента кінофестивалю Вікторії Тігіпко і всієї її команди як завжди надихає».

«У цьому році Одеський міжнародний кінофестиваль відзначив свій перший знаковий ювілей – 10 років, – каже президент ОМКФ Вікторія Тігіпко. – Це важлива цифра і серйозна заявка на те, що ми тут надовго. З кожним роком ми спостерігаємо все більший інтерес до нашого фестивалю. До нас приїжджають глядачі і професіонали сфери кіно з усього світу, у нас вже 150 тисяч глядацьких переглядів – і цим ми не обмежимось! В цьому році, враховуючи особливу увагу глядача до українського кіно, ми впровадили нову номінацію – Приз глядацьких симпатій в Національній конкурсній програмі. Разом з глядачами допомагаємо Україні приєднатися до світової кіноіндустрії, стати її важливою і помітною частиною».

Нагадаємо, що ОМКФ 2019 стартував 12 липня. За дев’ять фестивальних днів глядачам продемонстрували понад 100 фільмів на різних кіномайданчиках Одеси. У Міжнародному конкурсі ОМКФ 2019 було представлено 12 картин, в Конкурсі європейських документальних фільмів – 8 робіт, а в Національній програмі – 5 повнометражних і 10 короткометражних стрічок. Крім того, відбулися відразу дві події на Потьомкінських сходах. Зокрема, 13 липня відбувся показ культового фільму «Козаки» (1928), а 19 липня глядачі побачили унікальний музичний медіа-перформанс-оперу «Сходи до…» Влада Троїцького.

Повний список переможців 10-го Одеського кінофестивалю:

Міжнародна конкурсна програма:

Гран-прі – «Додому», Наріман Алієв; «А потім ми танцювали», Леван Акін
Кращий фільм – «А потім ми танцювали», Леван Акін
Краща режисура – Алехандро Ландес ( «Моносов»)
Краща акторська робота – Леван Гелбахиані ( «А потім ми танцювали»)

Національна конкурсна програма:

Кращий повнометражний фільм – «Папа – мамин брат», Вадим Ільков
Краща режисерська робота – Вадим Ільков ( «Папа – мамин брат»)
Краща акторська робота – Ірма Вітовська ( «Мої думки тихі»)
Кращий короткометражний фільм – «Секрет, дівчинка і хлопчик», Оксана Казьміна
Приз глядацьких симпатій – «Мої думки тихі», Антоніо Лукич

Конкурс європейських документальних фільмів:

Переможець в секції європейських документальних фільмів – «Тому що ми мужики», Петтер Соммер, Вемуд Свенденсен
Спеціальна нагорода журі – «Для Сами», Ваад Аль-Кетеб, Едвард Уоттс
Нагорода FIPRESCI за кращий повнометражний фільм – «Мої думки тихі», Антоніо Лукич
Нагорода FIPRESCI за кращий короткометражний фільм – «У нашій синагозі», Іван Орленко

Спеціальна нагорода «Золотий Дюк» за внесок у розвиток кіномистецтва – Катрін Деньов

Одеський міжнародний кінофестиваль – один з найбільших глядацьких кінофестивалів в Східній Європі, який щорічно проходить в кінематографічної столиці України – місті Одеса. Був створений в 2010 році для популяризації якісного інтелектуального кіно серед українських глядачів, а також з метою підтримки і розвитку українського кінематографа всередині країни і на світовій арені. За роки свого існування фестивалю вдалося стати найяскравішою кіноподією літа, а також міцно закріпитися на міжнародній кіно-карті.

Прем’єр-міністр і Міністр фінансів України провели зустріч з нагоди запуску Українського фонду підтримки стартапів. Захід відвідав Тарас Думенко, менеджер з розвитку бізнесу Kreston GCG.

Засновники планують зробити акцент на грантове фінансування. Загальний бюджет склав 390 млн грн. Обсяг коштів, які може залучити один стартап, варіюється від $25 тис. до $75 тис. Серед основних критеріїв, згідно з якими будуть оцінюватися шанси проектів залучити інвестиції, назвали інноваційність, комерційний потенціал, команду, фінанси і стійкість проекту. На реалізацію ідеї у авторів буде 2 роки, але при цьому «реалізація» передбачає успішність і затребуваність проекту у споживачів. Як будуть розвиватися події, якщо стартап провалиться — невідомо.

Відбір проектів буде проходити в два етапи:

I – загальний конкурс на сайті фонду;
II – особиста презентація ідеї членам комісії.

Міністр фінансів зазначила, що Мінфін незабаром почне пошук джерел для спільного фінансування діяльності фонду: «Ми активно ведемо переговори з багатьма донорами та інвесторами, запрошуючи їх приєднатися до фонду. Ця структура для них зрозуміла. Саме при консультаціях з ними вона була обрана, щоб у вкладників була можливість отримувати донорські кошти, збільшувати фонд і давати пільгове кредитування, яке успішні проекти, що пройшли перший етап, також зможуть отримувати», — каже Оксана Маркарова.

Координувати роботу фонду буде Наглядова рада: Олена Кошарна (Horizon Capital), Леся Севрук (ECG), Вікторія Тігіпко (TA Ventures), Чарльз Вайтхед (Cornell Tech), Юрій Гелетій (заступник міністра фінансів України), Олександр Риженко (глава Державного агентства електронного управління ) і Дмитро Шимків ( «Дарниця»).

У керівництва попереду багато роботи по створенню конкурсної комісії та визначенню пріоритетних напрямків. Kreston GCG готова до співпраці з фондом задля розвитку і зміцнення бізнесу в Україні. Ми очікуємо, що особливу увагу звернуть на технологічні і наукові стартапи, а сама ініціатива дозволить бізнесу заповнити прогалини у фінансуванні і прискорити процес from lab to market.