Експертна думка

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Оцініть персональні погляди нашої команди на бізнес

Детальніше +

«Де болить?» – перше та найважливіше  питання консалтингових компаній, що пропонують послуги аудиту та оптимізації роботи системи продажів. Але, як свідчить практика, боліти може по-різному, а сам біль керівника відділу продажів, маркетолога і власника часто різко відрізняється.

Як же правильно її визначити, абстрагуватися від внутрішніх відчуттів та позбутися заангажованості, що навіяна інстинктивним захистом власних інтересів і обійманню посадою в компанії?

Той випадок, коли приказка «А слона-то ми й не помітили!» стає не просто фольклорною спадщиною, а й щоденними реаліями.

Біль, проблема, потреба – те вузьке місце, при усуненні якого компанія потенційно може збільшити обіг і підвищити об’єм продажів. Звідси випливає, що правильна його ідентифікація – півшляху до вирішення проблеми.

Пропоную розібратися в двох найважливіших, на мій погляд, питаннях виявлення та вирішення больових симптомів:

  1. «Де?» – топ проблемних місць в «організмі» компанії
  2. «Хто?» – варіанти «цілителів» захворювань

 

Де?

  1. Бізнес-процеси. Одна з найпопулярніших проблем – слабка взаємодія відділів і департаментів.

Часто ми бачимо картину: виробництво не комунікує з комерцією, маркетологи не комунікують з продажами і т. д. При такій системі внутрішніх взаємодій збої в роботі відбуваються через нестачу інформації і неналагодженості процесів. Співробітники не синхронізовані між собою, немає зв’язку між виробництвом і службою продажів. Через це зриваються терміни і накопичується внутрішня напруга, викликана постійними взаємними звинуваченнями в тій чи іншій проблемі.

 

  1. Знання ринку та споживача

Як давно проводилися дослідження у вашій компанії? Що вони в себе включали? Ви і ваш департамент продажів можете за 30 секунд змалювати повний портрет свого споживача?

Найрозповсюдженіша ситуація – збір інформації виключно в пошукових системах, згідно відкритим ресурсам. Колеги, де ваша винахідливість? Подзвоніть своїм конкурентам, завітайте до них у гості, запросіть на бізнес-ланч. Проведіть опитування для потенційних, існуючих та колишніх клієнтів (особливо колишніх – чому вони відмовились від вас?).

Не знаючи ринок досконально, ви рухаєтеся в густому тумані, і чекати, що він різко розсіється, не варто. Виходьте «в поля», спостерігайте за діяльністю на суміжних ринках, не тільки в рамках місця функціонування вашої компанії, дивіться на практику колег за кордоном, навчайтесь, тестуйте, аналізуйте і застосовуйте краще.

  1. Стратегія, гнучкість

Цей пункт – один з найскладніших, тому що потребує холодного погляду та готовності до змін від всіх структур компанії.

Переважна частина представників бізнесу України сприймають діджіталізацію лише як гарне слово і використовують його тільки з метою реклами для більшого залучення уваги до своїх товарів/послуг.

Гадаю, з нами грає злий жарт наш менталітет, а точніше його консервативність і одвічне: «Все ж і так працює, навіщо щось міняти?». Логіка в цьому висловлюванні є – дійсно, навіщо щось міняти, витрачати багато коштів на механізацію і технології, якщо всі процеси налагоджені і справно працюють? А спробуйте-но зазирнути на 5-10 років у майбутнє. Що ви бачите? Я бачу розвиток технологій в сфері Штучного Інтелекту і його впровадження практично в усі сфери діяльності людства. Це повна механізація всіх виробничих процесів.

Ми дуже любимо свій продукт і не готові до глобальних змін, забуваючи, що ринок змінюється із вражаючою швидкістю, а конкуренція загострюється щодня.

А тепер дайте собі відповідь на питання, ваша компанія планує продовжувати свою діяльність ще 5-10-15 років? Якщо так, готуйте відповідь на друге питання – чи витримає вона конкуренцію з більш технологічними конкурентами, чи зможе вистояти перед усіма викликами часу, пов’язаними з перетворенням процесу виробництва і веденням бізнесу?

Будуйте плани, розраховуйте точні проміжні і кінцеві цілі. Їх повинні знати, підтримувати і виконувати ВСІ співробітники компанії. Тільки в цьому випадку можлива гармонійна взаємодія всіх структур і загальне розуміння шляху, по якому треба буде пройти, а також результату, якого необхідно досягти.

  1. Кадри

Глобальна проблема всього бізнесу пострадянського простору – нестача кадрів і відсутність мотивації у наявних співробітників.

Подумайте, як часто ви чуєте сміх в коридорах свого офісу? А як давно співробітники приходили до вас з новими ініціативами? Коли проходило останнє навчання для підвищення кваліфікації? Яка «текучка» кадрів у вас в компанії? Як довго шукали фахівця на крайню вакансію?

Ринок праці змінюється, підлаштовуючись під сучасний ритм і спосіб життя.

Хто?

  1. Проектна группа

Створити всередині компанії проектну групу з виявлення «вузьких місць» з метою розробки стратегії з їх усунення.

В таку групу входять представники різних департаментів, метою яких є внутрішній аудит. Згідно з висновком групи формується стратегія для компанії в цілому і для кожного департаменту зокрема.

  1. Консалтинг

Замовити консалтингові послуги у спеціалізованих компаній.

Вибираючи цей шлях, ви повинні бути готові повністю довіритися консультантам для максимально ефективного результату. Якщо ви не можете змусити себе покластися на фахівців, відразу переходите до наступного варіанта рішення.

  1. Архітектор бізнес-процесів

Найняти досвідченого project-менеджера для створення нових і оптимізації поточних бізнес-процесів на стику департаментів.

Але і це ще не рецепт щастя, а, скоріше, крок до мети. Проаналізуйте все вищесказане і визначайтесь, хто очолить зміни у вашій компанії і які проблеми він буде вирішувати.

Вас чекає довгий і важкий шлях по впровадженню змін, побудови нових бізнес-процесів. Звичайно, найскладнішим буде етап трансформації вашого власного мислення і підходу до справи. Але саме в цьому і полягає запорука успіху.

Детальніше +

Нові технології круто змінили фінансовий сектор і систему платежів в цілому, зробивши її простішою, швидшою, зручнішою. Це, в свою чергу, серйозно впливає і на розвиток всієї світової економіки.

Фінтехнології = якість життя

Думаю, красномовно на ці питання дадуть відповідь дослідження Світового банку. За останні кілька років він підготував серію звітів, присвячених механізмам financial inclusion (з англ. – «фінансова доступність»). Сам термін означає умови, за яких і приватним особам, і бізнесу забезпечений однаково легкий і швидкий доступ до фінансових технологій (інтернет-банкінгу, електронних платежів тощо). Експерти Світового банку відзначають, що саме завдяки цьому можлива ефективна боротьба з бідністю населення та економічне зростання.

Зокрема, в звіті Financial Inclusion. Europe and Central Asia Economic Update підкреслюється очевидний взаємозв’язок між рівнем проникнення фінансових технологій і якістю життя населення. Чим вище перше, тим вище друге. Це підтверджують експерименти. У 2016 році, наприклад, в Кенії виявили, що після того, як місцеві домогосподарства отримали можливість зберігати і пересилати кошти через мобільні додатки, рівень їхніх заощаджень зріс на 20%, а загальний рівень бідності в країні знизився на 22%.

Чому так відбувається? Тому що фінансові технології дають людям нові можливості для накопичення, збереження і розпорядження грошима. У випадку з Україною це можна проілюструвати на прикладі того ж «Приват 24». Багато хто, напевно, в курсі, що в цьому додатку є інструмент «Скарбничка». Він дозволяє автоматично відкладати на цифровий рахунок частину грошей, що надходять користувачеві, не вимагаючи зусиль з боку останнього. З функцією накопичення непогано справляються і різного роду депозити, які теж легко відкриваються через додаток. Так, за допомогою цих інструментів ви не назбираєте багато. Але і не спустите все разом, як це часто трапляється з готівкою. Таким нехитрим чином фінансові технології привчають нас економити частину грошей і розпоряджатися ними більш свідомо.

А ще вони істотно прискорюють і спрощують платежі, що полегшує вирішення побутових завдань і підвищує мобільність людей. Якщо раніше, наприклад, щоб кудись поїхати, вам потрібно було спочатку купити квиток на вокзалі, а для цього приїхати на вокзал особисто, то тепер всі питання можна вирішити через Інтернет за 5 хвилин. З’їздити кудись навіть просто на вихідні зараз стало простіше. Тому люди більше подорожують, більше витрачають на поїздки, фінансуючи відповідні компанії. Ті, в свою чергу, більше заробляють і більше платять податків до держбюджету. І така схема працює не тільки в сфері туризму, а й скрізь, де є можливість купувати щось без допомоги готівки (харчування, одяг, освіта та ін.). Як наслідок, економіка теж зростає.

З цих причин Світовий банк і вважає фінансову доступність одним з найголовніших драйверів економічного розвитку в майбутньому. Кілька років тому він навіть ініціював проект під назвою Universal Financial Access (Всесвітній фінансовий доступ). Його мета – забезпечити до 2020 року всім людям вільний доступ хоча б до найпростіших фінансових технологій, таких як банківська картка. За статистикою Світового банку, близько 1,7 млрд дорослих людей в світі (31% від загальної кількості населення) взагалі не мають власного рахунку в банку і вже тим більше не користуються іншими фінансовими можливостями.

Про що це свідчить? Про те, що світ буде далі йти в безготівку і все більше відмовлятися від готівки. Але це, однак, не означає, що її замінить біткойн або чимось іншим.

Фінтех і банки

Речниками змін у фінансовому світі стали так звані фінтех-стартапи. Українському користувачеві, напевно, відомі такі сервіси, як Liqpay, Easypay або IBox, але в цілому в країні діє понад 80 фінтех-компаній. Більшість з них, однак, пропонує вузький спектр послуг. Зазвичай в сфері платежів та грошових переказів або онлайн-кредитування. У той час як в розвинених західних країнах фінтех за допомогою цифрових технологій розробляють складні В2В-рішення. Вже є алгоритми для протидії відмиванню грошей, сервіси розробки бізнес-плану для отримання кредитів, інструменти з оцінки інвестиційних проектів і багато іншого.

Фінтехи демонстрували настільки вражаючі результати, що кілька років тому всерйоз говорили про те, що в майбутньому вони витіснять банки і замінять їх. Бум припав на 2014-2015 рр., коли сума інвестицій в галузь зросла в три рази в порівнянні з попередніми роками. Але зараз істерія пройшла. Стало очевидно, що фінтехи не здатні повноцінно конкурувати з банками, які, зрозумівши тренд, з успіхом стали розробляти свої фінансові рішення.

Причин провалу фінтехів кілька. Це і більша довіра клієнтів до банків (куди ви з більшою ймовірністю понесете свої гроші, в стартап чи організацію з багаторічною історією?), і законодавчі ризики.
Так, стартапу, який бажає здійснювати перекази з картки на карту користувачів, по кожній операції потрібно платити комісії Visa і MasterCard, а також – банку-екваєру. А ось самі банки в такій ситуації платити не повинні, тому що є принсіпалами Visa і MasterCard. Конкурувати в таких умовах практично нереально.

Але така ситуація не означає і того, що фінтехи зникнуть.

Зараз спостерігається цікаве явище – симбіоз банків і фінтехів. Перші або купують/поглинають другі, або працюють на умовах партнерства. Ймовірно, за такою співпрацею і стоїть майбутнє. У банків є досвід, зв’язки і клієнти. У фінтехів – технології. Об’єднавши свої сильні сторони, вони зможуть працювати з найбільшою ефективністю.

Блокчейн поза зоною доступу

Доля блокчейн-технології чимось нагадує фінтех. У 2015-му їй обіцяли велике майбутнє у фінансовому сегменті, запевняли навіть, що ми всі будемо платити через блокчейн біткойном, а решта сервісів вимруть.

Але в останні місяці спостерігається протилежна ситуація. Готових розробок на блокчейні так і не з’явилося. Більшість з них мають або нішевий характер, або так і залишилися на стадії розробки. Це спричинило відтік інвестицій з сегменту. За графіком нижче видно, що спад спостерігається різкий, а найбільший пік був минулого року.

У 2019, очевидно, розвиток блокчейна варто очікувати в декількох напрямках. Це, по-перше, в нішевих додатках, де технологія вже себе показала. А по-друге – в інноваційних розробках з довгостроковою перспективою реалізації. Тобто в проектах, які з самого початку не обіцяють швидкої капіталізації.

Погодьтеся, це далеко від тих революційних змін, про які нам розповідали ще рік-два тому. Звичайно, ситуація може в будь-який момент змінитися. Можливо, завтра з’явиться стартап, який зможе весь світ вже через рік поставити на блокчейн-рейки. Але поки що про це говорити не доводиться.

Підбиваючи підсумок

Фінансова система змінюється і буде змінюватися далі. Нові розробки в цьому сегменті будуть сприяти появі все нових і нових фінансових послуг, змінюючи і наше життя, і світову економіку в цілому. Але всі ці зміни є не стільки створенням нового і відмовою від старого, скільки модернізацію старого. Інтенсивною, глибокою, але все ж таки модернізацією. Тому очікувати чогось настільки несподіваного, як зникнення банків і масовий перехід на блокчейн, не варто. У ближній і середньостроковій перспективі точно.

Артем Ковбель, партнер і голова департаменту форензік Kreston GCG, член АПКБУASISACFE

Детальніше +

Деякі з нас ще вчилися в школі, коли МСФЗ 11 «Будівельні договори» і МСФЗ 18 «Дохід» були випущені в 1993 році. З тих пір в МСФЗ 11 і 18 було внесено ряд поправок внаслідок нових Міжнародних фінансових стандартів. Були випущені стандарти звітності (МСФЗ) і ряд інтерпретацій, пов’язаних з доходами. Наприклад, інтерпретація 13 «Програми лояльності клієнтів», інтерпретація 15 «Угоди про будівництво об’єктів нерухомості» і інтерпретація 18 «Передача активів від клієнтів».

Новий стандарт визнання виручки МСФЗ (IFRS) 15 «Виручка за договорами з покупцями» вступив в силу для облікових періодів, які починаються з січня 2018 року.

Основна відмінність полягає в тому, що виручка буде ґрунтуватися на змінах в активах та зобов’язаннях за контрактом. Всі контракти будуть проаналізовані як активи і контрактні зобов’язання. Виручка буде визнаватися тільки в тому випадку, якщо чисте зобов’язання за договором зменшиться або чистий актив за договором збільшиться в результаті виконання підприємством своїх договірних зобов’язань. Передача контролю свідчить про виконання зобов’язань.

МСФЗ (IFRS) 15 включає п’ятисходинковий підхід. Зміни по кожному з них такі:

Визначити договори з замовником. У деяких випадках відмінність між тим, діють сторони як агент в договорі або як клієнт, змінилося. Будівельники були змушені відокремити продаж нових будинків від контрактів на продаж старих, взятих, наприклад, на умовах часткового обміну. Ця проблема також стосується компаній, що працюють в галузі програмного забезпечення, транспорту та управління нерухомістю. Результат — те, що було комісійними, може стати дисконтом, скороченням доходу і навпаки. Вплив таких змін був менше на кінцевий прибуток, ніж на валовий дохід або на звітну маржу різних бізнес-напрямків, але в деяких компаніях вплив може бути настільки ж значним для обох.

Визначити окремі зобов’язання виконання в договорі. Як і передбачалося, це зміна справила найбільший вплив. Збільшення поділу, необхідний МСФЗ (IFRS) 15, змінює терміни визнання виручки і прибутку, і це означає відновлення нерозподіленого прибутку. Наприклад, відділення продажу обладнання та програмного забезпечення від надання послуг, технічного обслуговування і установки прискорило визнання доходу/прибутку за контрактами на мобільні телефони; для інших визнання прибутку минулих періодів було припинено і відкладено. Для забудовників житлової нерухомості виручка повинна бути розподілена на п’ятирічні гарантії, що надаються як частина «пакету», і її не можна просто виділити в якості резерву на вартість можливих майбутніх претензій та позовів.

Визначити ціну контракту. Компанії не виділяють серйозних змін в підході до питань, де ціна змінюється. Це вказує на те, що, наприклад, об’ємні знижки покупцям або бонуси на етапах вже враховувалися з обережністю. Там, де МСФЗ (IFRS) 15 більшою мірою змінює правила, це витрати на придбання за договором. Це не охоплювалося попереднім стандартом, але тепер такі витрати повинні розподілятися вперед відповідно до виручкою. Мабуть, деякі інженери, які займаються великими продажами обладнання, що виробляють мобільні телефони, що будують будинки і компанії, раніше витрати посередникам на значні комісійні списували в міру їх виникнення.

Розподілити ціну контракту на різні етапи виконання зобов’язань. Можливість ігнорувати елемент фінансування, коли різниця в часі між отриманням грошових коштів і виконанням за контрактом становить менше 12 місяців, широко використовується в тих випадках, коли є істотні авансові платежі клієнтів. Вимога ідентифікувати окремі ціни продажу для окремих зобов’язань по виконанню було тим, що багато компаній визнали складним для застосування і де була потрібна певна ступінь судження.

Визнати виручку при виконанні зобов’язань по виконанню. Ключовим критерієм виконання згідно з МСФЗ (IFRS) 15 є те, що контроль переходить до покупця або в певний момент часу, або в часі. Важко відокремити будь-які наслідки цього від окремих службових обов’язків з доставки та обслуговування обладнання.

Більш детальні ефекти були важливі — перехід від методу «відсоток виконання» до методу «частка понесених витрат» для вимірювання досягнутих віх. У проектах будівництва нерухомості момент часу для продажу змінюється від обміну контрактами і практичного завершення будівництва до юридичного завершення контракту.

Здається не зовсім зрозумілим, що навіть відповідно до МСФЗ (IFRS) 15 всі житлові проекти будуть здійснюватися по одній моделі для визнання виручки, деякі можуть дізнаватися з часом, а інші в певний момент часу.

Перехід та перерахунок

Компанії, схоже, діляться порівну між компаніями з повним ретроспективним перерахунком і тими, хто вибирає модифікований підхід. Серед великої кількості компаній остаточний вибір не був зроблений в кінці 2017 року; навіть для проміжних звітів у 2018 році для багатьох вибір переходу ще не ясний. Тому користувачі можуть не знати про те, чи є цифри попереднього року дійсно порівнянними.

Перерахунок може бути підвищенням або зменшенням, хоча в телекомунікаційних компаніях спостерігається постійне зростання як наслідок попереднього визнання продажу обладнання.

Багато про застосування компаніями нового стандарту в 2018 році ще належить розкрити і оцінити. Відсутність повних ретроспективних перерахунків означає, що реальний вплив на прибуток не буде повністю проявлено до публікації звітів за 2019 фінансовий рік.

Сьогодні вплив МСФЗ (IFRS) 15 є змінним — те, що змінилося, варіюється (і може бути в деталях стандарту), так само як ступінь впливу від одного підприємства на інше, і деякі сектори (наприклад, інвестиції в роздрібну торгівлю і нерухомість) практично не постраждали.

В цілому, вплив МСФЗ (IFRS) 15 на прибуток або чисті активи може бути незначним, хоча зусилля, необхідні для його застосування, можуть бути значними, оскільки компанії намагаються повністю зрозуміти багато видів договорів з клієнтами.

То чи варто було все це? Переваги поліпшеної звітності — велика ясність і послідовність, краще розкриття інформації — ймовірно, стануть помітними тільки в наступні періоди, коли новий стандарт бухгалтерського обліку стане повністю вбудованим в корпоративну звітність.

 

Огляд статей АССА з нових стандартів МСФЗ 15.

Староверова Ю.В., FCCA

Детальніше +

Кризові явища в економіці є лакмусовим папірцем і мірилом ефективності як бізнесу, так і країни

Кризи можна розділити як мінімум на 2 типи:

1. Глобальна — кризові явища світового масштабу, на які ти як власник компанії не можеш вплинути.

2. Локальні — штучна турбулентність, створення максимальної компресії у своєму бізнесі з метою активації топ-менеджменту компанії для:

• інтенсифікації бізнес-процесів усередині компанії;

• оптимізації костів усередині компанії, тим самим поліпшення показників Gross margine (різниця між валовими продажами і собівартістю продукції компанії);

• оптимізації костів зовні компанії: мінімізація кредитного навантаження, зменшення відстрочок для клієнтів і перехід на роботу за передоплатою, збільшення відстрочок від постачальників і перехід на післяплату;

• юніт економіка, прорахунок показника (англ. EBITDA — earnings, before interest, tax, depreciation and amortization) — показник операційного прибутку компанії в розрізі СКЮ (асортимент продукції компанії);

• lean management — бережливе виробництво. Оптимізація процесів у межах виробничого циклу;

• організації роботи департаментів компанії згідно з (англ. Deming cycle) — циклом Демінга із застосуванням матриці Ейзенхауера, спроектованим на методологію роботи в команді — SCRUM.

Для того, щоб бізнес був готовий до будь-яких стресів, я рекомендую використовувати форензик, іншими словами, сукупність різних експертиз:

• юридичних;

• фінансово-економічних;

• IT;

• регламентних;

• медичних;

• судових;

• виробничих і т. д.

З метою отримання доказової бази для:

• проведення медіації — досудового врегулювання конфліктів;

• врегулювання спорів у судах;

• вирішення корпоративних суперечок;

• визначення цільового використання кредитних коштів;

• визначення ефективності роботи компанії в розрізі департаментів: закупівлі/продаж/виробництво/HR/Marketing/СБ/R&D/юридична служба/фінансовий департамент і бухгалтерія.

Форензик є абсолютно в кожному з вище описаних процесів. У цьому випадку, передусім — це інструмент, своєрідна квінтесенція критичних поглядів на всі аспекти ведення вашого бізнесу, ідентифікація кластерів, які працюють неефективно, регламентів, які не виконуються, суб’єктів, які завдають шкоди вашому бізнесу. Всі ці аспекти ведення бізнесу ретельно розбираються до молекул, а на підставі отриманих даних визначаються рекомендації, які далі впроваджуються в компанії і роблять її більш маневреною, ефективною і стійкою до будь-якого роду і рівня внутрішніх і зовнішніх стресів. Далі за допомогою щорічної процедури форензик здійснюється процедура контролю виконання всіх раніше впроваджених регламентів.

Таким чином, на виході, ми отримуємо оптимально працюючий бізнес, який напевно буде ефективнішим в умовах постійної турбулентності в українській економіці. Форензик — це інструмент, який дозволяє створити максимальну компресію у вашому бізнесі і зробити його більш маржинальним і стресостійким. «Коли прийде відлив, одразу буде видно, хто купався без спідньої білизни», форензик — це інструмент, який дозволить вам зберегти обличчя бізнесу в будь-якій стресовій ситуації.

Детальніше +

15 грудня 2017 року розпочали свою дію нові процесуальні кодекси. Однією з новел законодавства стало надання суду повноваження карати за зловживання процесуальними правами. Враховуючи більше ніж півторарічний термін дії кодексів, можна підбити деякі підсумки та оцінити як це працює.

Практика показує, що найчастіше суд визнає зловживанням подання скарг на рішення, які не оскаржуються, заявлення завідомо необґрунтованих відводів суддям чи інших заяв або клопотань. Також визнається зловживанням подання декількох однакових позовів (для подальшого вибору «кращого», на думку позивача, судді), надуманість підстав для подання позову чи додавання фіктивного відповідача у справу (для зміни регіону суду на більш зручний для позивача).

Згідно з законодавством, суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Ініціювати це питання може суд або сторона справи, тому навряд чи таке порушення залишиться непоміченим. За зловживання суд може попередити, накласти штраф, залишити заяву без розгляду, покласти на сторону судові витрати.

Як свідчить наш досвід роботи в судах, штраф є самим частим та ефективним методом впливу на осіб, які зловживають.

У господарському процесі розмір штрафів у різних випадках становить від одного до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2019 році складає від 1 921 грн до 96 050 грн. Цікаво, що у цивільному та адміністративному процесах розмір штрафу є значно меншим та у випадку першого та несерйозного порушення максимально може досягти 5 763 грн.

З огляду на поширеність застосування та розмір штрафів, і керівників компаній, і їх адвокатів цікавить питання: кого саме з них штрафуватимуть?

Відповідальним за зловживання може бути як сторона справи, так і її представник. Вибір відповідальної сторони залишається на розсуд суду. Як показує практика, найчастіше відповідальною є саме сторона справи, а не її адвокат.

Останній може бути притягнутий до відповідальності, якщо безпосередньо у залі судового засідання заявляє клопотання, які суд щойно розглядав або які очевидно не підлягають задоволенню, або вчинює інші аналогічні дії експромтом. Тобто коли суду зрозуміло, що порушення порядку у суді є ідеєю безпосередньо представника, а не «домашньою заготовкою», яка погоджена з клієнтом. В усіх інших випадках суд штраф накладатиме на сторону справи, якою у господарському процесі частіше за все є підприємство.

Використання судами норм про зловживання стало дійсно поширеним. Тому, перш ніж йти на хитрощі у судовій справі, учасникам варто підрахувати усі ризики, які окрім репутаційних наразі стали також і матеріальними.

Детальніше +

Центральна і Східна Європа зараз є одними з найбільш вигідних для інвестування регіонів. Чи має шанс Україна?

На тлі уповільнення світової економіки і помітного падіння ВВП в розвинених країнах, Центральна і Східна Європа впевнено утримують позиції. Економіки країн регіону (таких як Чехія, Угорщина, Польща) продовжують зростати, а їх ВВП хоч і просів, але не так сильно в порівнянні з країнами Західної Європи. Це помітно підсилює їх інвестиційні перспективи. У тому числі в сфері M & A. Підозрюю, що в найближчі роки саме тут варто очікувати безліч гучних угод злиття і поглинань. Статистика це теж підтверджує.

Так, якщо вивчити динаміку ринку M&A в Центральній і Східній Європі, в очі відразу кинеться його відносна стабільність. З 2014 року обсяг і кількість угод злиття і поглинань тут практично не змінювалися. Іноді фіксувалися невеликі спади, проте частіше – незначне, але зростання. На кінцеві цифри особливого впливу не має навіть політична турбулентність в окремо взятих країнах. Це говорить про те, що інвестори зберігають стійкий інтерес до регіону. І це цілком логічно, беручи до уваги напружену світову ситуацію: торговельні війни, Брексит, протистояння США та Ірану, рекордне уповільнення ВВП Китаю і як наслідок – просідання на інших азіатських ринках.

На тлі цього Центральна і Східна Європа виглядають просто як оазис стабільності.

Але чи означає це, що Україна, яка як раз і розташована в Східній Європі, нарешті впіймала свою «інвестиційну хвилю»? На жаль, ні.

Повільне відновлення

Статистика свідчить, що український ринок M&A помітно підріс за останні роки. Так, за даними спільного дослідження компаній Aequo і Mergermarket, в 2018 році загальна сума угод злиття і поглинань збільшилася на 91% і склала € 1,05 млрд, а кількість зросла на 31%.

Це дійсно приємно, якщо згадати, як сильно просів ринок в 2014 році – тоді потік всіх зовнішніх інвестицій в Україну вичерпався більш ніж на половину. Але поточні цифри все ще далекі від докризового рівня. У 2008 році, наприклад, обсяг ринку злиття і поглинань становив $3,7 млрд – вдвічі більше.

Тому, характеризуючи поточний стан ринку, правильніше все ж говорити про відновлення, причому повільне, ніж про повноцінне зростання. Показовим є і те, що більша частина угод ініціюється внутрішніми гравцями, великі компанії поглинають дрібні.

Зовнішніх гравців порівняно небагато на ринку. І серед них тільки одиниці займаються прямим інвестуванням, основна маса надходжень в Україну іноземного капіталу –портфельні інвестиції. Це означає, що велика частина інвесторів все ще насторожено ставиться до України і не готова безпосередньо вести тут бізнес, вважаючи за краще вкладати в цінні папери, щоб отримати хоч і тимчасовий, проте швидкий і гарантований дохід.

Нарешті, не особливо зростає вартість угод, та й ціна українських активів в цілому постійно знижується через валютні коливання і ослаблення гривні. Все це – тривожні знаки, які вказують на те, що інвестиційний клімат в Україні поки що важкий. Зарубіжні інвестори як і раніше сприймають країну як токсичну.

Виправити ситуацію можуть тільки реформи. Грамотна модернізація української економіки, податкової і фінансової систем.

M&A в Україні 2019

Поточний рік теж не принесе поліпшень вітчизняному ринку злиття і поглинань. А чи стане все гірше – питання поки відкрите.

Причини такого песимізму прості: перебудова влади в зв’язку з президентськими і парламентськими виборами, а також загроза дефолту. Перебудова влади означає, що біля керма опиняться нові люди з новими поглядами і політичним курсом.

В цьому році, до того ж, українська політична еліта вже істотно поповнилася новими обличчями і ще поповниться завдяки триваючим виборам до парламенту. У такій ситуації закордонному інвестору незрозуміло, в якому напрямку буде рухатися країна. Незнання провокує ризики, тому більшість власників капіталу спостерігатимуть і оцінюватимуть ситуацію зі сторони.

Імовірність дефолту тільки посилює невизначеність. Навіть якщо його і не оголошуватимуть, це ще не означає, що українська економіка і українські підприємства переживуть насичений виплатами за зовнішнім боргом 2019 рік без втрат. Для інвестора це ще один привід «притримати коней».

Не все так погано

Є тут цікавий нюанс. В останні роки ступінь політичної нестабільності і пов’язаних з нею ризиків для бізнесу в розвинених країнах і в тих, що розвиваються, практично зрівнялася. Зараз інвесторам складно працювати навіть в таких країнах, як США, Великобританія або Німеччина.

Що провокує складнощі? Все той же Брексит, наприклад. Заздалегідь прорахувати всі економічні і політичні наслідки цієї події практично неможливо, крім того, незрозуміло як працюватимуть європейські підприємства в нових для себе умовах. Додамо до цього торговельні війни і обмін санкціями між країнами, які боляче б’ють по вартості акцій компаній по всьому світу, викликають коливання на світових ринках і т.п.

У порівнянні з усім цим, становище в Україні можна назвати спокійним і таким, що легше піддається прогнозуванню. Це може спровокувати сплеск уваги до нашої країни з боку інвестиційного співтовариства. Тим більше навіть зараз при всіх своїх внутрішніх проблемах Україні є що запропонувати власникам капіталу.

Кращі сфери для інвестування

На мій погляд, у нас є як мінімум три цікаві для вкладень індустрії: аграрна, інноваційна і, несподівано, фармацевтична.

Аграрний сектор – тут все зрозуміло. Він щороку демонструє зростання, а з огляду на зростаючий попит на продукти харчування через збільшення чисельності населення – інвесторам є де розгулятися незалежно від економічної ситуації. IТ-сегмент по своїй привабливості нічим не поступається агросфері. Україна вже зараз – один з лідерів експорту IТ-послуг в Європі. А згідно зі звітом «Розвиток української ІТ-індустрії», вона демонструє стабільне зростання останні п’ять років на 11-26%.

Тобто, навіть в періоди глибокого спаду української економіки індустрія високих технологій залишалася на плаву. Українські ІТ-компанії з початком 2019 року вже стали об’єктами M&A угод. У лютому, наприклад, польська ITKontrakt купила українську компанію CoreValue, в березні відбулася угода купівлі вітчизняної Acceptic ізраїльської YaelGroup.

Що ж стосується української «фарми» – за останні роки вона приємно змінилася. Якщо вірити статистиці в ЗМІ, за перші дев’ять місяців минулого року Україна експортувала фармацевтичної продукції на суму $ 152 млн – це на 20% більше аналогічного періоду 2017 року. При цьому в Україні дуже багато фармпідприємств, що випускають ліки за власними патентах і мають можливості випускати генерики – власні аналоги відомих препаратів. При належному фінансуванні даний напрямок відкриває великі перспективи для всіх – і для інвесторів, і для працівників галузі, і для кінцевого споживача.

Підбиваючи підсумки

Український ринок M&A хоч і демонструє успіхи після кризи в 2014 році, викликаному початком війни на Донбасі, все ж ще далекий від повного одужання. У 2019, до того ж, очікується певний спад зважаючи на ситуацію політичної та економічної ситуації.

Але світло в кінці тунелю, звичайно, є. В Україні зі всіма її внутрішніми проблемами є індустрії, які демонструю активне зростання і можуть стати драйверами залучення інвестування в країну. Але щоб вони стали по-справжньому цікаві закордонному інвестору, потрібні активні реформи і поліпшення бізнес-клімату в країні в цілому.

Детальніше +

У 2018 році відбулися серйозні зміни в законодавстві, що регулює бухгалтерський облік і аудит. Однією з головних змін стало істотне підвищення вимог до звітності великих підприємств, незалежно від їх організаційно-правової форми.

Відповідно до Закону № 2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», великі компанії тепер є підприємствами, що становлять суспільний інтерес. За 2019 рік вони будуть зобов’язані опублікувати фінансову звітність за МСФЗ, звіт про управління, а також звіт незалежного аудитора, що підтверджує інформацію, зазначену у звітності.

Питання особливо складне для великих приватних ТОВ. Адже для більшості з них, на відміну від акціонерних або державних компаній, це буде перший обов’язковий аудит, результати якого, до того ж, буде опубліковано.

Я не буду зупинятися на тому, наскільки важливими є кандидатура аудитора, його незалежність і професіоналізм. Я хотів би докладніше зупинитися на основних підводних каменях законодавства, на які слід звернути увагу підприємству при виборі, призначенні та подальшій взаємодії з аудитором.

Вибір і призначення аудитора

Згідно зі ст. 29 Закону «Про аудит Фінансової звітності та аудиторську діяльність» № 2258-VIIIвід 21.12.2017, cуб’ект аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається вищим органом управління підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство, яке становить суспільний інтерес, зобов’язане провести конкурс з відбору аудитора, для чого розробити і оприлюднити порядок його проведення і прозорі і недискримінаційні критерії відбору менш ніж двох суб’єктів аудиторської діяльності для фінального розгляду.
Відповідальність за проведення конкурсу покладається на аудиторський комітет підприємства, що становить суспільний інтерес, або інший орган (підрозділ), на який покладено відповідні функції.

Аудиторський комітет – увага!

Аудиторському комітету присвячена окрема 34 ст. Закону про аудит. Великим підприємствам слід звернути увагу на п.3:

3. Більшість членів аудиторського комітету підприємств, що становлять суспільний інтерес (у разі його створення), не повинні бути пов’язані з такими підприємствами. З числа незалежних членів призначається Голова аудиторського комітету. До складу аудиторського комітету не можуть входити посадові особи органів управління таких підприємств.

Таким чином, аудиторський комітет – це, по суті наглядовий орган, який повинен складатися зі сторонніх людей, навіть не акціонерів підприємства. На практиці для великих приватних компаній виконання цього пункту не тільки складне, а й може нести серйозні ризики для бізнесу.

Наглядова рада

Застереження «у разі його створення» в п. 3 ст. 34 Закону про аудит прямо нагадує про альтернативи аудиторського комітету, які перераховані в п. 1 ст. 34:

Великі підприємства зобов’язані створити аудиторський комітет або покласти відповідні функції на ревізійну комісію або наглядову раду, що створюється відповідно до законодавства.

Іронія в тому, що у випадку з великими компаніями у формі ТОВ Закон про аудит вступає в певне протиріччя із Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018, який був ухвалений пізніше, але набув чинності раніше, ніж Закон про аудит (17.06.2018 і 01.10.2018 відповідно).

Новий Закон про ТОВ не містить згадки про такий орган, як Ревізійна комісія, почасти замість неї він і запровадив Наглядову раду, яка раніше не була передбачена для ТОВ.

Таким чином, Наглядова рада тепер може бути цікава власникам ТОВ не тільки для підвищення контролю і вироблення стратегічних рішень, але і як альтернатива аудиторського комітету, що не передбачає обов’язкової участі непов’язних осіб.

Але треба розуміти, що створення Наглядової ради має бути передбачено статутом підприємства. Якщо НР не передбачено за статутом, слід ухвалити статут у новій редакції і включити відповідні положення, а також на загальних зборах учасників обрати відповідних членів НР. Якщо ж НР передбачено статутом і існує, слід рішенням загальних зборів покласти на неї відповідні функції аудиторського комітету.

Чи все ж таки ревізійна комісія?

Якщо статутом великого ТОВ не передбачена Наглядова рада, то створювати її тільки як альтернативу аудиторського комітету може бути досить витратним завданням. Підприємствам, які не мають Наглядової ради і не бажають її створювати, можна скористатися згадкою про ревізійну комісію.

Як зазначено вище, ревізійна комісія в новому Законі про ТОВ не передбачена, але прямо і не заборонена. А ст. 41 Закону про ТОВ (яка стосується аудиту) не деталізує вимог до уповноваженого органу, оперуючи тільки загальним терміном «виконавчий орган товариства». Таким чином, підприємство може створити новий орган (відокремлений підрозділ) і назвати його «ревізійна комісія». З аналізу законодавства випливає, що створення такого органу, на відміну від НР, не вимагатеме внесення змін до статуту. Тому його створення рішенням загальних зборів є найбільш простим варіантом для великих ТОВ.

Ймовірно, грунтуючись на п. 9 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ (до компетенції загальних зборів учасників належать: створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності), рішенням загальних зборів слід затвердити положення про такий підрозділ і порядок його дії і затвердити його склад. Можна зафіксувати в цьому порядку і право директора призначати персональний склад цього органу (підрозділу).

Таким чином, відповідно до Закону про аудит, великі підприємства, що становлять суспільний інтерес, можуть призначати аудитора рішенням ревізійної комісії. Для компаній у формі ТОВ це більш простий варіант, ніж аудиторський комітет, в якому повинні бути не пов’язані з підприємством учасники, або Наглядова рада (якщо її немає у цьому ТОВ), оскільки для створення НР потрібні зміни до статуту.

Детальніше +

Форензік і психотипи. Класифікуємо керівників за підходом до проблеми шахрайства 

У форензіку, як, наприклад, і в банківських організаціях, теж застосовують процедуру KYC (від англ. know your customer — знай свого клієнта). Я в своїй практиці використовую її, зокрема, для визначення психотипу замовника. Це допомагає краще оцінити кожного клієнта, заздалегідь зрозуміти, по якій траєкторії буде проходити співпраця з ним і чим вона може завершитися.

За останні 5 років проведення проектів форензік мені вдалося виділити шість основних психотипів власників. Вони відображають їхнє ставлення до безпеки і підходи до ведення бізнесу загалом. У цій статті хочу поділитися своїми спостереженнями — це допоможе багатьом підприємцям оцінити себе з боку і, сподіваюся, зрозуміти власні помилки в питаннях корпоративної безпеки.

  1. Власник — принциповий

Для таких підприємців не має значення матеріальність сум, виявлених унаслідок завданих збитків компанії, їх фінансовий і нефінансовий характер. Їм важливий сам факт виявлених зловживань і, природно, покарання винних. Нерідко, що називається, з публічної прочуханкою — щоб іншим не кортіло. Принципові власники завжди готові до проведення процедури форензік. Найкраще ставлення подібних людей

до корпоративного шахрайства і покарання винних ілюструє такий приклад.

За підсумками одного з розслідувань на запитання власника з приводу безнадійно простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 3 млн грн фінансовий директор відповів, що в розрізі їхньої групи ця сума нематеріальна. Власник не погодився і підкреслив, що для нього кожна гривня матеріальна, не кажучи вже про 3 млн грн.

  1. Власник — просунутий

Просунутому цікаві всі новації в частині корпоративної безпеки з негайним впровадженням їх у компанії за підсумками проведення процедури Forensic-check і застосуванням цифрових рішень, які зараз особливо в тренді. Такий тип власника точно захоче бачити в Forensic report суми реальних і потенційних збитків із розшифровуваннями у розрізі департаментів, в яких вони були ідентифіковані, і людей, які були відповідальні за той чи інший бізнес-процес. Далі слідує негайне впровадження всіх рекомендацій з метою мінімізації ризиків виникнення зловживань у майбутньому.

  1. Власник — всезнайка

Він знає абсолютно про всі ризики на своєму підприємстві буквально до найменших подробиць, пишається цим, але — нерідко — нічого не робить для того, щоб мінімізувати загрози внутрішнього шахрайства (fraud factor). Зазвичай таким власникам я пропоную тільки допомогу в реалізації рішень з безпеки, оскільки у них самих найчастіше немає часу і/або команди для цього.

  1. Власник — «потім»

Тип власника, який знає про ризики у своїй компанії, визнає їх, але прокрастинує і переносить посилення внутрішніх контролів на потім, оскільки завжди максимально зайнятий операціонкою.

  1. Власник — «стоп-кран»

Таких власників я також називаю «демотиватор». Вони мають звичку насамкінець проекту, коли ми з командою вже виявили велику кількість доказів шахрайства і зловмисників потрібно покарати або ініціювати кримінальну справу, натискати на «червону» кнопку і говорити «розберемося самі». Як правило, через деякий час вони повертаються, розповідають, що нічого не вийшло і просять про допомогу. У моїй практиці навіть був випадок, коли мого замовника рейдернув опонент. Рейдер просто підмовив інших акціонерів і ті позачерговими зборами більшістю голосів зняли людину з посади директора, позбавивши права підпису. Після цього результатами нашої роботи, природно, ніхто вже не скористався. Висновок: за підсумками процедури форензік рішення мають приймати блискавично. Але вдумливо. Інакше досягнути бажаного теж не вдасться, але про це далі.

  1. Власник — «палій»

На відміну від «демотиваторів» «палії», тільки-но отримавши звіт про проміжні результати і не чекаючи завершення всього проекту, біжать «зносити» голову підозрюваним топ-менеджерам. Цим вони порушують один з головних постулатів процедури: «Форензік — це страва, яку подають холодною». Чому він важливий? Поясню на прикладі. На одному з проектів за підсумками проміжної презентації нашою командою результатів розслідування власник вихопив звіт і зі словами «я його порву на німецький хрест» одразу побіг до підозрюваного. Тим самим він розкрив всі наші напрацювання завчасно замість того, щоб дочекатися фіналу і, можливо, вийти на більш матеріальні суми і подільників підозрюваного менеджера.

Таким чином, «палії» повинні пам’ятати, що звіт про проміжні результати та фінальний звіт — це найчастіше дві різні речі. Не потрібно робити що-небудь раніше, ніж буде встановлено всю картину шахрайської схеми цілком. Надмірний поспіх, як і надмірна повільність, теж небезпечний.

Висновок

Як бачимо, у всіх власників бізнесу різні підходи до вирішення проблеми шахрайства. Не всі готові реагувати на ситуацію швидко, багато хто, навпаки, відкладає до кращих часів. Але кращих часів у випадку з корпоративним шахрайством не буває, а ось довідкладати до того, що стане зовсім погано — це завжди будь ласка.

Який з вище перерахованих психотипів відповідає вам, як власнику? Дайте відповідь на це запитання і відразу ж зрозумієте, яких помилок ви можете припуститися і як їх уникнути.

Детальніше +

Чи є причини для девальвації гривні в 2019 році?

Темпы росту світової економіки знижуються, Україна близька до того, щоб оголосити дефолт, а тут ще рік вибору у самому розпалі, словом, приводом для валютних стрибків і девальвації гривні.

Незважаючи на це, вітчизняна валюта зміцнюється! З початку року її курс підвищився до долара на 5,5% – це немало в нашому випадку, а до того ж йде врозріз з торішніми прогнозами багатьох експертів.

Вивчивши уважно поточну ситуацію, поясню, чому вона виникла і чого очікувати далі.

Чому гривня росте?

Є кілька причин зміцнення національної валюти. Зібрані разом, вони істотно переважують негативні фактори.

До таких причин можна віднести:

1. Великі інвестиції нерезидентів в ОВДП. Навіть не великі, а величезні. Україна продає державні облігації за рекордно високою ставкою (для облігацій з терміном прибутковості до двох років перевищують 18%, а півроку – 19%), тому зараз в ОВДП не інвестує хіба тільки ледачий.

За словами голови Ради НБУ Богдана Данилишина, в травні обсяг ОВДП в портфелі нерезидентів досяг 4%.

На початку року цей показник був на рівні 1%. Такий різкий стрибок інвестицій дозволив НБУ активніше купувати валюту на міжбанківському ринку і тим самим збільшити обсяг золотовалютних резервів майже на 1 млрд доларів.

2. Експорт. Зараз на світових ринках (а точніше – на продовольчих і сировинних) складається сприятлива для України ситуація.

Ціни на зерно і метали досить високі, завдяки чому Україна може продавати свою продукцію з чималою вигодою, стимулюючи приплив валюти в країну.

3. Посівна. Вона зараз в самому розпалі якраз. А це означає, що аграрії заводять в Україну більше валюти з своїх іноземних рахунків, щоб фінансувати польові роботи.

4.Цени на газ і нафту. На даний момент вони відносно невисокі, відповідно уряду доводиться менше витрачати валюту, значна її частина як і раніше осідає в країні.

Як довго збережеться зростання?

Недовго – це точно. Можливо, до кінця літа, але цілком імовірно, що негативні тенденції проявляться раніше. Все залежить, по-перше, від ситуації на світових ринках, по-друге, від діяльності Мінфіну та новообраної влади.

Адже Мінфін не зможе продавати ОВДП вічно і тим самим поповнювати бюджет. Як тільки пропозиція закінчиться – потік інвестицій нерезидентів теж вичерпається.

Це обов’язково зробить негативний вплив на курс (але необов’язково ключове), якщо Україна не зможе запропонувати інвесторам щось ще.

Крім того, не варто забувати про сезонні коливання курсу. Традиційно з вересня-жовтня гривня починає повільно, але вірно поступатися долару.

Питання в тому, як сильно вона впаде в цьому році. Якщо не буде будь-яких значущих потрясінь, як всередині України, так і на міжнародній арені – велика ймовірність, що до кінця цього року національна валюта не підніметься вище рівня 30 грн / дол.

Вирішальне значення на курс також надасть політика новообраного президента України, його здатність вирішувати проблеми, що накопичилися і, звичайно, співпраця з МВФ.

Від того, чи буде воно і наскільки ефективним, залежить не тільки валютний курс, а й економічна стабільність, авторитет України на міжнародній арені та її взаємовідносини із зарубіжними партнерами.

Джерело: www.epravda.com.ua

Вгору