Covid-19

COVID-19

Актуальна iнформацiя для бiзнесу пiд час пандемiї

Ознайомтесь з корисними рекомендацiями, ресурсами, інформацією про COVID-19
вiд наших компанiй якi входять у всесвiтню мережу Kreston International

Дiзнатися бiльше
Детальніше +

Асоціація дипломованих сертифікованих бухгалтерів ініціювала опитування для визначення ролі аудиторів в сучасному бізнесі. Опитування, в якому взяли участь 11 000 осіб, проходило в 11 країнах світу за сприяння дипломованих бухгалтерів Австралії та Нової Зеландії. В результаті були отримані такі цифри:

  • 70% опитаних вважають, що аудит має розвиватися, щоб запобігти збоям в роботі компаній.
  • 55% вважають, що саме аудитори здатні запобігти збоям в роботі компанії.
  • 34% очікують, що аудитори завжди виявляють і повідомляють про будь-які факти шахрайства в організації.
Детальніше +

На початку вересня парламентом у першому читанні ухвалений законопроєкт «Про бюро економічної безпеки України». Ним планується створення однойменного органу (надалі – Бюро), визначаються його повноваження і вносяться зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.Бюро стане ще одним правоохоронним органом, який при цьому не буде підпорядкований жодному міністерству та звітуватиме лише Верховній Раді України та Президенту України. Структура Бюро складатиметься із центрального апарату та територіальних управлінь, максимально можлива чисельність штату – 4 тисячі працівників.

До підслідності Бюро планується віднести як ті злочини, які раніше розслідувала податкова міліція, так і деякі нові зі сфери бізнесу. Наприклад, планується, що Бюро розслідуватиме незаконні дії з підакцизними товарами, підроблення документів у сфері державної реєстрації підприємців, протидію законній господарській діяльності, ухилення від сплати податків, розголошення комерційної чи банківської таємниці та деякі інші. Також планується включити до Кримінального кодексу України новий злочин – «шахрайство з податком на додану вартість», що полягає у незаконному отриманні бюджетного відшкодування. Порівняно із «класичним» ухиленням від сплати податків, яке не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, за шахрайство з ПДВ передбачено значно більш сувору санкцію, що може доходити до дванадцяти років тюрми в залежності від сум зловживань.

Виходячи із аналізу проєкту закону можна виділити ще низку цікавих моментів.

По-перше, явно прослідковується намір встановити контроль за функціонуванням Бюро з боку Президента України, який згідно із законопроєктом має вирішувати питання призначення і звільнення директора Бюро, впливати на формування організаційної  структури та ради громадського контролю, тощо. Оскільки це суттєво впливає на незалежність Бюро, в цій частині проєкт викликав чимало критики, тож очікуємо на істотні зміни цього підходу до другого читання.

Запропонований порядок призначення директора Бюро схожий на досить сумнівний порядок добору кадрів на державну службу під час дії карантину, що відзначається корупційними ризиками, і суб’єктивністю оцінювання кандидатів. Тобто можна з сумом казати про відсутність прозорого конкурсу, який би об’єктивно виявляв рівень професійних знань та порядності потенційного керівника, а не просто перевіряв його вміння «підходити» членам комісії, яку формуватиме Президент, Уряд та Верховна Рада.

Окрім того відзначимо, що за свіжим прикладом НАБУ – укази Президента України про створення Бюро, про призначення чи наступного за ним звільнення керівника органу можуть бути визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, оскільки відповідних повноважень президента України не передбачено статтею 106 Основного закону.

По-друге, передбачається можливість за рішенням директора Бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження як ті, що стосуються підслідності Бюро, так і інші, що «можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності».

Аналогічна норма передбачена і ст. 17 Законом «Про Національне антикорупційне бюро України». Однак  на практиці НАБУ стикнулось із фактичним її невиконанням з боку Офісу Генерального прокурора з огляду на скасування інституту передачі кримінальних проваджень. Зважаючи на цей досвід, нове Бюро може спіткати ідентична проблема. З іншого боку, якщо така норма все ж діятиме, це може значно посилити вплив та роль Бюро, адже теоретично воно зможе концентрувати в себе матеріали майже будь-яких кримінальних проваджень, пояснюючи це опікою про потенційні економічні інтереси держави.

По-третє, планується на рівні закону зафіксувати прямий доступ Бюро не тільки до баз та напрацювань податкової міліції, але й до інформаційної системи Державної служби фінансового моніторингу України. Це беззаперечно наділить Бюро потужним та впливовим інструментом, який дозволятиме легше відслідковувати грошові транзакції та зв’язки осіб між собою.

Ще проєкт закону передбачає, що працівник Бюро, який відповідно до цього Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність свого колеги, не може бути звільнений з посади або бути змушений до звільнення, притягнутий до відповідальності чи в інший спосіб переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Впровадження такої норми є цікавою новелою, яка втім потребує доопрацювань, бо породжує ризики зловживань з боку працівників, які можуть для перешкоджання своєму звільненню реєструвати повідомлення про злочини колег, навіть не маючи ґрунтовних доказів цьому.

Як бачимо, немало питань нового законопроєкту потребує додаткового опрацювання, проте вірогідність створення Бюро у найближчому майбутньому вже майже безспірна, отже бізнесу та його юридичним радникам варто тримати руку на пульсі цих змін.

 

Маргарита Василевська,
юристка Kreston GCG Legal

Детальніше +

Останніми роками помітна тенденція – за великі гроші судитися в українських судах охочих все менше, що зумовлено катастрофічно низьким рівнем довіри до вітчизняної судової системи. І схоже, що найближчими роками ситуацію не здатна виправити жодна судова реформа.

Все частіше від клієнтів ми чуємо: «Хочу судитись в англійському суді! Пропишіть це у контракті!», при цьому бізнес не лякає здорожчення можливого супроводу спору закордоном.

І ситуація зі зміною підсудності була б зрозумілою і юридично нескладною, якби однією із сторін контракту була б іноземна компанія. Інша справа, коли будь-якої прив’язки до іноземного елементу немає: обидві сторони є українськими компаніями і сам контракт буде виконуватись також в Україні. Без іноземного елементу справи підсудні тільки українським судам.

Проте є декілька шляхів задовольнити побажання клієнта.

Перший – створити у контракті іноземний елемент, хоча б він і не був передбачений за звичайних обставин. Згідно із українським законодавством, іноземний елемент присутній, зокрема, і тоді, коли юридичний факт, який створює правовідносини, мав місце на території іноземної держави. Якщо контракт   буде укладено на території іноземної держави, в тій же Великобританії, то це відповідно і буде факт, який створив правовідносини сторін. Тобто, з’являється іноземний елемент, що дає можливість вибору як застосовного права, так і юрисдикції розгляду спорів у контракті.

Отже для включення в український договір можливості судитися у іноземному суді радимо:

– вказати у договорі місцем укладення місто в іноземній державі;

– додати в договір другу іноземну мову;

– включити в розділ вирішення спорів посилання на іноземний суд, зазначивши також і право іноземної країни;

– для максимальної підстраховки від оскарження такої «арбітражної еміграції» – видати довіреність на підписання договору юристу, який фактично проживає в іноземній країні, та забезпечити таке підписання з його боку.

Наш досвід співпраці з англійським офісом Kreston дозволяє реалізувати цей шлях, і показує, що можливість подальшого прийняття спору до розгляду англійським судом підтверджена.

Інший варіант – це третейський суд ad hoc із обраних сторонами іноземних юристів з місцем розгляду у Великобританії чи іншій бажаній країні. У цьому випадку можна не вводити іноземний елемент, і такий спосіб не суперечить Закону України «Про третейські суди». Клієнт отримує хоч і не іноземний суд у класичному вигляді, але орган вирішення спору, максимально до нього наближений.

Детальніше +

Карантин потроху послаблює хватку на горлі світової бізнес-спільноти фабрики відновлюють роботу, співробітники порційно повертаються в офіси, розморожуються проекти. І все ж очевидно, що як раніше вже нічого не буде. Карантин істотно змінив всі процеси ведення бізнесу, крім створення незручностей відкривши нові можливості для вдосконалення роботи. У цій статті пропоную зазирнути в недалеке майбутнє і зрозуміти, як хвиля COVID-19, що накрила світ, модифікує роботу компаній, які надають аудиторські, бухгалтерські та консалтингові послуги.

 

Розквіт аутсорсингу, впровадження технологій і скорочення витрат

Швидко вловлювати нові тенденції в галузі і адаптувати свою роботу до них – головний козир у рукаві, який дозволяє компаніям йти в ногу з часом і залишатися конкурентоспроможними. Так, представники мережі Kreston International на різних континентах погоджуються з думкою, що коронакриза зробить аудиторські фірми більш економічними і ефективними.

Пандемія показала, що можна виконувати велику частину роботи віртуально, економлячи час і гроші. Що важливо – клієнти звикають до цього і хочуть продовжувати працювати таким чином в майбутньому, тому що це зручніше, економічніше, і, врешті-решт, безпечніше. Ті фірми, які не використовують електронні інструменти в довгостроковій перспективі, будуть менш привабливими для клієнтів.

Сьогодні ми бачимо прогрес і «розширення кругозору» серед представників аудиторських фірм. Компанії, які ще рік тому неохоче вдавалися до аутсорсингу, зараз все активніше використовують послуги віддалених фахівців, розуміючи загрозу другої хвилі пандемії восени. Це робить структуру роботи більш гнучкою.

Якщо тенденція до збільшення віддалених співробітників збережеться, фірми зможуть зменшити кількість службових приміщень, що призведе до колосального скорочення витрат.

Крім того, аудиторські фірми часто бувають розрізненими по департаментам: податкові фахівці, аудитори, юристи і т. д. Іноді вони займають різні офіси, що може викликати утруднення в комунікації і збільшити витрати на утримання приміщень. Система віддаленої роботи допомагає зруйнувати ці бар’єри, і в довгостроковій перспективі місцезнаходження персоналу не матиме значення.

Мартін Хоммерсом, партнер Van Herwijnen Kreston в Голландії, прогнозує розширення співпраці ще одного типу – «партнери на місцях». Його суть – усунути незручності, пов’язані зі складнощами переміщення консультантів між країнами в умовах нової хвилі захворюваності. Погодьтеся, бізнес-подорожі за кордон стають недоцільними і надто витратними, якщо вам доводиться чекати 14 днів в карантині. Вирішення цієї проблеми – наявність партнерів в інших країнах, які діяли б від імені компанії.

Звичайно, поглиблення в аутсорс і віддалене партнерство з’явилися не вчора, ці тенденції існували і раніше, однак протікали досить помірно. А COVID-19 дав їх розвитку потужний поштовх і суттєво прискорив перехід до консультаційних послуг і активного впровадження інформаційних технологій.

Що чекає на малі і середні бухгалтерські фірми в даному контексті? Велика частина профільного програмного забезпечення коштує дуже дорого, тому навіть великі компанії можуть відчувати його нестачу. Це створює суттєву проблему для малих і середніх фірм, які не мають ресурсів для розробки власного програмного забезпечення. Їм доводиться покладатися на те, що запропонує ринок на своїх умовах. Ті фірми, які не знайдуть ресурсів на належне технологічне забезпечення, найімовірніше, стануть аутсайдерами.

Фірмам, які не зможуть адаптуватися до нових умов, буде складніше рости, і тому в сфері бухгалтерських/аудиторських/податкових послуг може статися деяка консолідація, особливо серед фірм нижньої і середньої ланки.

Новий формат управління

Одночасно з переходом у новий (віддалений) режим роботи, компаніям також доведеться переглянути свої методи управління штатом і інвестувати зусилля в створення ефективних команд. Заохочення міжособистісної взаємодії при віддаленій роботі це відмінний спосіб ефективно працювати разом, але в той же час – фізично відокремлено.

Деякі лідери зазнають труднощів в адаптації до віддаленої роботи, тому що нові умови не відповідають їх звичному стилю керівництва. Для фірм це означає коригування робочих процесів для забезпечення віддаленої роботи та взаємодії з клієнтами.

Але перш за все це означає надання співробітникам набагато більшої підтримки в організації їхньої праці.

Аудиторські компанії не тільки проводять більше онлайн-зборів, але і змінюють методи роботи, впроваджуючи електронні сервіси для аудиту і доступу до систем клієнтів. Складнощі виникають, коли стає зрозуміло, що не весь персонал володіє навичками роботи з такими сервісами. Тому варто звернути увагу на навчання і «діджіталізацію» штату. Як показує статистика, 20-30% співробітників відчувають себе загубленими в цьому новому режимі роботи, їм потрібно набагато більше ручного управління і інструкцій, ніж раніше. Багато потребують навчання роботі з технологіями, які зараз стають частиною щоденної рутини.

До речі, в майбутньому це може вплинути на практику найму. Компанії будуть прагнути отримати фахівців, які мають високий рівень самоорганізації та навички роботи з різноманітними сервісами.

Як здобути фору вже зараз?

Зрозумівши метаморфози, які чекають нас в найближчому майбутньому, ми можемо вже зараз використовувати час продуктивно, щоб зміцнити свої фірми в довгостроковій перспективі.

Пропоную 3 нехитрі способи, які не потребують великих фінансових витрат, але істотно полегшать процес адаптації до посткарантинних умов.

  1. Поглиблюйте експертизу в режимі онлайн. Оскільки більшість з нас працюють з дому, ми економимо величезну кількість часу на дорозі в офіс. Використовуйте ці години, щоб збагатити свої знання і розвинути нові навички, прослухавши курси, відвідавши вебінари або воркшопи від профільних організацій, таких як AICPA і CPA.com і ін.

Раніше в цьому році команда Kreston опублікувала навчальну брошуру на 2020 рік, у якій детально описані всі вебінари, онлайн-курси і фільми, які будуть випущені в цьому році, варіанти навчання на замовлення та багато іншого. Ви можете використовувати їх для самонавчання або в рамках групових заходів з безперервного професійного розвитку. Багато з ресурсів є безкоштовними. Наприклад, вебінари від експертів Kreston GCG, які можна знайти на нашому YouTube каналі.

Спробуйте також пройти курс навчання в абсолютно новій для вас області – наприклад, один з курсів Google в області цифрового маркетингу, публічних виступів, спілкування, переговорів, управління часом та ін. Це може дати вам цінні навички для просування кар’єрними сходами і розширення можливостей в цілому. Ознайомитися з курсами Google можна тут.

  1. Розвивайте клієнтів. Пропонуючи їм безкоштовний корисний контент, ви стаєте лідером і показуєте, що вони вам небайдужі не тільки в хороші, але і в погані часи. Організуйте кілька вебінарів, присвячених фінансовим концепціям, управлінню фінансами, розкажіть їм про розповсюджені помилки, які ви бачите в компаніях, проконсультуйте про варіанти безболісного виходу з карантинного режиму. Надання додаткових переваг покращить імідж фірми і зміцнить взаємини з клієнтами.
  2. «Оптимізуйте» себе. Поки ми працюємо з дому, звичний уклад і виробничі процеси сильно змінюються. Це ідеальна можливість зі сторони поглянути на свій робочий процес і знайти спосіб його оптимізувати. Наприклад, тепер, коли ви звикли проводити збори через Microsoft Teams, Zoom, Skype або інші майданчики, ви можете використовувати їх для поліпшення якості стаціонарних нарад. Розробіть нові ініціативи, які можуть поліпшити зв’язок між вашою командою або командами.

 

Так, зараз динамічні зміни нав’язані нам обставинами, але це шанс поглянути на все, що ми робимо, свіжим поглядом і відкритим розумом. Всі ці нюанси, звичайно, створять управлінські труднощі, і затребують більше зусиль для організації, мотивації і згуртування команди. Але фірмам необхідно бути гнучкими, щоб пристосуватися до нових умов. Робити все, щоб працювати економніше, адаптуватися до потреб ринку, переосмислювати структури, що лежать в основі бізнесу, і користуватися можливостями, які відкрила коронакриза.

Детальніше +

Останнім часом все більш очевидним стає той факт, що такий зручний інструмент для зберігання заробленого і приховування його від фіскальних органів, як офшорна компанія, доживає свої останні дні. Всьому виною рішучість урядів західних розвинених країн побороти практику виведення коштів, зароблених у державі, з-під оподаткування цієї держави, внаслідок чого бюджети недоотримують значні частини доходів.

Для досягнення цієї мети вже підписані і виконуються ряд міжнародних угод, зокрема щодо запровадження плану по запобіганню BEPS (Base erosion and profit shifting, розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування), CRS MCAA (угода про обмін податковою інформацією) тощо. Прагнучи стати частиною західного світу, Україна не має іншого вибору, ніж приєднатися до цих зусиль і запроваджувати відповідні зміни у національному законодавстві. Саме з цим пов’язано запровадження в Україні правил щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), які почнуть працювати з 1 січня 2021 року (Законом № 466 від 16.01.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін до Податкового кодексу (ПК), зокрема доповнено статтею 392).

Основна ідея щодо КІК полягає у тому, щоб прирівняти прибуток такої компанії до доходу її фактичного власника (контролера) та оподаткувати такий дохід у юрисдикції резидентства цього власника. Додайте до цього купу правил щодо звітування про КІК, складання та подання фінансової звітності, аудит – і ідея мати офшорну компанію стає, м’яко кажучи, не такою привабливою. Розберемося детальніше.

Що таке КІК?

КІК – це будь-яка іноземна юридична особа (причому, до юридичних осіб прирівнюються також траст фонди, партнерства та інші подібні утворення), що знаходиться під контролем резидента України – фізичної або юридичної особи. «Знаходиться під контролем» означає, що резидент України або володіє часткою у цій особі розміром більш ніж 50 відсотків, або володіє часткою більш ніж 10 відсотків, якщо разом з іншими резидентами вони у сукупності володіють більш ніж 50 відсотками, або резидент здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою. Протягом 2021 – 2022 звітних років розмір частки при спільному володінні повинен бути не 10, а 25 відсотків.

Слід відзначити, що володінням часткою визнається не тільки юридично оформлене право власності особи на відповідну частку, а також і ті випадки, коли юридично частка належить іншим особам, які діють в інтересах особи-фактичного власника (так зване володіння через номіналів).

Що означає здійснювати фактичний контроль? Згідно із прийнятими змінами до ПК, фактичний контроль є тоді, коли особа:

– надає зобов’язуючі вказівки органам управління іноземної компанії, та/або

– веде перемовини про укладення іноземною компанією правочинів, які потім або формально затверджуються або виконуються органами управління без затвердження, та/або

– має довіреність від іноземної компанії строком більш ніж на 1 рік з правом укладення суттєвих правочинів без їх погодження органами управління, та/або

– здійснює операції по банківським рахункам іноземної компанії або може блокувати такі операції, та/або

– вказана як бенефіціар іноземної компанії при відкритті рахунку у банку (крім трастів, фондів партнерств та інших подібних утворень). Така особа-контролер або власник частки визнається контролюючою особою щодо КІК.

Обов’язок доводити, що особа є контролюючою, а компаніє є КІК, покладається на податкові органи, які здійснюють донарахування податкових зобов’язань або застосовують штрафні санкції. Втім, ґрунтуючись на існуючій практиці судового оскарження рішень податківців, можна стверджувати про певну ступінь декларативності цієї норми. Всім відомо, чиїм головним болем є доведення помилковості висновків контролюючого органу.

Відтак, перше, що потрібно зробити бізнесу, який використовує у своїй холдинговій структурі або іншим чином іноземні компанії, – це визначити, чи підпадають вони під ознаки КІК. Причому робити це потрібно вже зараз, не чекаючи доки відповідні норми Податкового кодексу наберуть чинності, поки ще є можливість відносно безболісно скоригувати податкове планування та позбавитись того, що з 1 січня 2021 року стане проблемою.

Які податки треба буде платити у зв’язку з КІК?

Як вже зазначалось вище, ідея з КІК полягає у тому, щоб прирівняти її прибуток до доходу фактичного власника цієї компанії і, відповідно, оподаткувати такий дохід у країні резидентства власника. Тому новими правилами ПК щодо КІК передбачено, що прибуток КІК підлягає оподаткуванню в Україні, а платником податку є контролююча особа. Отже, якщо контролюючою особою є фізична особа, то з прибутку КІК сплачується податок на доходи фізичних осіб згідно з правилами Розділу IV ПК, а якщо контролюючою особою є юридична особа – податок на прибуток підприємств (Розділ ІІІ ПК).

Об’єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє контролююча особа. Така частина скоригованого прибутку включається до складу річного оподатковуваного доходу фізичної особи або збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток юридичної особи. Скоригований прибуток КІК, з якого розраховується податок, – це прибуток компанії за даними її неконсолідованої фінансової звітності за звітний календарний рік, розрахований відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та скоригований (збільшений або зменшений) відповідно до правил, встановлених ПК. Так, з 2022 року діятимуть такі особливості розрахунку скоригованого прибутку КІК:

– від’ємний фінансовий результат КІК за операціями з продажу цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат КІК у наступному за звітним періоді, а позитивний результат за операціями з цінними паперами збільшує загальний фінансовий результат цього звітного періоду; ряд показників при цьому не враховується (уцінки, переоцінки цінних паперів, втрати від інвестицій тощо);

– витрати від уцінки необоротних активів визнаються під час їх реалізації;

– не враховуються витрати на формування резервів сумнівної заборгованості;

– доходи і витрати КІК за операціями з пов’язаними особами, компаніями з «офшорного списку» визначаються з дотриманням принципу «витягнутої руки»; податкові органи можуть вимагати документацію з трансфертного ціноутворення від контролюючої особи, якщо загальний обсяг операцій КІК з такою особою становить більше 10 млн грн на рік, а загальний дохід КІК перевищує 150 млн грн на рік. Документація з трансфертного ціноутворення повинна бути подана протягом 60 днів.

Контролююча особа зобов’язана самостійно здійснити розрахунок скоригованого прибутку щодо кожної КІК окремо, причому від’ємне значення прибутку однієї КІК не впливає на позитивне значення іншої КІК тієї ж контролюючої особи, тобто такі показники взаємно не погашаються.

Складання фінансової звітності для КІК за міжнародними стандартами забезпечується контролюючою особою навіть у тих випадках, коли у країні реєстрації компанії складання фінзвітності не вимагається. Якщо ж в українських податківців виникнуть сумніви у достовірності такої фінансової звітності, то на їх вимогу контролююча особа зобов’язана надати аудиторський висновок щодо такої звітності, складений компанією, яка має право здійснювати аудит у країні реєстрації КІК.

У яких випадках прибуток КІК не оподатковуватиметься в Україні?

Перший випадок звільнення від оподаткування:

а) між Україною та державою реєстрації КІК укладено договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

– КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, не меншою ніж 13%, або

– частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми її доходів із всіх джерел (втім, навіть якщо така частка є більшою ніж 50%, ці операції можна визнати активними за певних умов: використання КІК у своїй діяльності активів, взяття на себе ризиків, наявність матеріально-технічної бази та персоналу).

Другий випадок звільнення від оподаткування:

якщо виконується будь-яка з таких умов:

– загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду;

– КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;

– КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

Якщо згідно з цими випадками прибуток КІК звільняється від оподаткування, контролююча особа звільняється від обов’язку його розраховувати.

Звіт про КІК: коли і ким подається, які штрафи за неподання?

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) за відповідний календарний рік.

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії її фінансової звітності, що підтверджують розмір прибутку за звітний (податковий) рік. У звіті зазначаються: найменування КІК, розмір частки контролюючої особи, структура володіння часткою, розміри доходу, скоригованого прибутку КІК, суми дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб, суми прибутку, виплачені на користь контролюючої особи. У звіті про КІК відображаються операції з пов’язаними особами та компаніями з «офшорних» юрисдикцій. Також передбачена можливість подати скорочений звіт про КІК, якщо до моменту його подання контролююча особа не може забезпечити складання фінансової звітності КІК та відповідно розрахувати суму скоригованого прибутку. При цьому, повний звіт подається до кінця наступного за звітним року.

Крім подання звіту про КІК фізична або юридична особа-резидент зобов’язана повідомляти українські податкові органи про кожне набуття (або відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над такою особою, якщо внаслідок цього резидент стає (перестає бути) контролюючою особою, створення (ліквідацію) або набуття (відчуження) майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи. Таке повідомлення надсилається до українських податкових органів протягом 60 днів.

ПК встановлено відповідальність за порушення вказаних вимог. Так, за неподання звіту про КІК передбачено накладення штрафу на контролюючу особу у розмірі 100 прожиткових мінімумів (210 200 грн. станом на 2020 рік); за несвоєчасне подання звіту про КІК – 1 прожитковий мінімум (ПМ) за кожен день прострочення, але не більше 50 ПМ, за невідображення у звіті відомостей про розмір доходу, прибутку КІК,  відсутність розрахунку скоригованого прибутку – 3% суми доходу КІК або 25% суми скоригованого прибутку КІК, але не більше 1000 ПМ (2 102 000 грн. станом на 2020 рік), неповідомлення податкових органів про набуття або відчуження частки – 300 ПМ за кожен випадок.

Як бачимо, штрафи є досить суттєвими, а отже мало сумнівів у тому, що податкові органи якнайшвидше візьмуть на озброєння такий спосіб наповнення українського бюджету. Тому до введення в дію норм про КІК необхідно ретельно підготуватися, вирішивши, по яких КІК необхідно буде подавати звіти, де готувати фінансову звітність чи аудит, які КІК будуть звільнені від оподаткування, щодо яких необхідно буде рахувати скоригований прибуток, а яких КІК необхідно терміново позбутися.

Як перевірятимуть КІК?

У власників іноземних компаній можуть виникнути цілком обґрунтовані питання щодо того, яким чином наші податківці дізнаються про наявність у них іноземних компаній. Адже станом на сьогодні підтвердити це офіційно вкрай непросто, потребує значних витрат часу, а інколи взагалі неможливо.

Втім, все має змінитися із початком роботи системи автоматичного обміну податковою інформацією між державами за стандартом CRS, після чого українським податковим органам стане доступною не тільки інформація про участь в іноземних юридичних особах, а і фінансова інформація, яка, по суті, є банківською таємницею: номери рахунків у банках, доходи від активної та пасивної діяльності, залишки коштів на рахунках тощо. Такий обмін неодноразово відкладався і за останньою інформацією перший масив даних за таким обміном України має отримати вже у 2022 році з інформацією за 2021 звітний рік.

В свою чергу норми ПК передбачають такі правила щодо перевірок питань, пов’язаних із КІК.

Перш за все, податкові органи мають право направити платнику податків запит у випадку якщо є податкова інформація (та сама, отримана за обміном, або інша) про те, що такий платник є контролюючою особою і не подав звіт про КІК, або подані у звіті відомості є неправдивими. Протягом 2 місяців платник податків зобов’язаний надати відповідь на запит з копіями необхідних підтверджуючих документів. Якщо ж платник податків не надав відповіді на запит або, знову ж таки, наявна податкова інформація про неподання звіту про КІК, такі обставини є підставами для проведення перевірки контролюючої особи (невиїзної документальної), яка може тривати не більше 6 місяців і, за певних умов, може бути продовжена ще на 6 місяців.

Під час розрахунку податкових зобов’язань податківці використовують дані фінансової звітності КІК і у випадку наявності у них сумнівів щодо достовірності такої звітності, контролююча особа може надати аудиторський висновок, складений компанією, яка має на це право у юрисдикції реєстрації КІК. Надання аудиторського висновку є достатнім і більше ніяких документів, в тому числі первинних, бухгалтерських, зведених тощо, податкові органи перевіряти не вправі.

Коли запрацюють норми про КІК?

Зміни у ПК щодо КІК набирають чинності з 1 січня 2021 року, відповідно з цієї дати розпочнеться перший звітний період по КІК, а перші звіти треба буде подати у 2022 році разом із деклараціями за звітний 2021 рік. Як вже згадано вище, протягом 2021 – 2022 звітних років діятимуть певні особливості, зокрема щодо правил розрахунку скоригованого прибутку, частки контролюючої особи (25% замість 10%), застосування штрафних санкцій.

Отже, до початку дії правил про КІК залишається не так багато часу і витратити його потрібно максимально корисно:

  • переглянути та, за необхідності, змінити холдингову структуру;
  • перегрупувати активи;
  • проаналізувати транзакції за участі іноземних компаній, які потенційно є КІК;
  • пристосувати основні елементи податкового планування до нових реалій, адже світ змінюється і класичні офшорні компанії, скоріш за все, є приреченими.

 

Олександр Рубля,
старший юрист, адвокат Kreston GCG

Детальніше +

Опитування Європейської Бізнес Асоціації засвідчило, що близько 90% іноземних інвесторів в 2019 році розцінювали Україну як дуже привабливу платформу для інвестицій. Карантин тимчасово загальмував приплив іноземних коштів в український бізнес, проте навіть в таких умовах інвестиційна активність у деяких секторах зберігається. Який бізнес найпривабливіший для інвестування сьогодні? Про це поговоримо далі.

Наразі Україна знаходиться на 64 сходинці світового рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business). Реформи останніх двох років, наприклад, прийняття Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позитивно впливають на інвестиційну привабливість країни.

Лідером серед операцій іноземних інвесторів в Україні традиційно є практика M&A. Найпопулярніші галузі: агросектор, переробна промисловість та ІТ-сфера.

«Улюбленці» інвесторів

Агросектор залишається найпривабливішою галуззю для іноземних інвестицій та одним з лідерів за кількістю проведених М&A угод.

Сьогодні в центрі інвестицій в український агросектор знаходиться придбання активів, корпоративних прав, прав на орендовані земельні ділянки. До появи хоч якогось розуміння про відкриття ринку землі для іноземців, невизначеність цього питання відштовхувала інвесторів від рішення про вкладення коштів.

Перспективним напрямком для залучення інвестицій може стати сектор агротехнологій (agrotech). Його суть полягає в запровадженні сучасних технологій та сервісів, які оптимізують різноманітні процеси агробізнесу. Інвестори у всьому світі все частіше звертають свої погляди на агротех, оскільки агротех – «неоране поле» як в фігуральному, так і в буквальному сенсі слова. Потенціал екстенсивного розвитку в агросекторі вже вичерпаний, і гравці агроринку це розуміють.

Сектор інформаційних технологій був і залишається трендом для залучення інвестицій завдяки бурхливому розвитку галузі. Щомісяця на ринку виникають сотні IT-компаній, але потреба в них не знижується, особливо в умовах карантину. В 2019 у світовому рейтингу стартап-екосистем Україна зайняла 31 місце, а Київ посів 34 місце серед тисячі міст у рейтингу StartupBlink, піднявшись за 2 роки на 29 позицій, обігнавши стартапи Гельсінкі, Мюнхену, Шеньчженю та інших. Зараз інтелектуальний потенціал та можливості гнучкого ведення бізнесу в ІТ‑сфері України видаються інвесторам вкрай привабливими.

Переробна промисловість України приваблює інвесторів дешевою робочою силою та географічним сусідством з ЄС. Так, в 2019 році капітальні інвестиції у виробництво продуктів нафтопереробки зросли на 67%, що є найвищим показником за останні роки.

Після спалаху пандемії COVID-19, обсяг китайського експорту вже в березні 2020 впав на 6,6% (в порівнянні з березнем 2019 року). Глобальна тенденція дистанціювання від китайських товарів та Китаю в цілому може відкрити нові шляхи для українського експорту.

Це означає, що в тренді для інвестування будуть ті галузі, які виробляють продукцію, здатну заповнити звільнені Китаєм ніші.

Українські товари та технічне забезпечення довели спроможність замінити китайські споживчі товари, комплектуючі та устаткування. Це вагомий привід звернути увагу інвесторів на переробну, особливо на легку промисловість України.

Однак, поки що лише 7,2% промислового експорту країни припадає на високотехнологічну продукцію, що призводить до сировинної спеціалізації української економіки на світовому ринку та вповільнює можливість зайняти більш-менш значну долю на ринку, який можливо звільнить Китай.

Крім вищезгаданих галузей, інвестори зацікавлені у секторах, що не потребують довгострокових капіталовкладень і освоєння нових технологій, зокрема, в торгівельній галузі (оскільки тут швидко окупаються витрати, а комерційні ризики невисокі)

Хоча загалом інвестиційна динаміка України позитивна, не можна ігнорувати чинники, які стримують інвесторів. На додачу до проблем із карантином, залишається загроза корупції, монополізації ринків, недовіра до судової системи, збройний конфлікт на Сході. Покращити інвестиційний клімат в Україні здатні зрушення в законодавстві, які зможуть продемонструвати потенційним інвесторам, що їх вкладення будуть у безпеці.

Детальніше +

Всеукраїнський карантин вплинув на терміни подання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Якщо у звичайні часи річну податкову декларацію платники зобов’язані подати до 1 травня наступного за звітним року, то в умовах пандемії термін подовжено до 1 липня 2020. При цьому сплатити податкові зобов’язання необхідно до 1 жовтня 2020 року.

Варто нагадати, що у разі, якщо отримання податкової знижки є єдиною причиною подачі річної декларації, дедлайн для її подання – 31 грудня 2020 року.

Що стосується ставки податку на доходи фізичних осіб, то тут змін немає – основна ставка 18% (до деяких окремих видів доходу застосовуються ставки 9%, 5% або 0%). До всіх доходів, що підлягають оподаткуванню ПДФО, застосовується також 1,5% військового збору.

Як визначити податковий резидентський статус?

Для визначення податкового резидентського статусу використовуються наступні критерії:

  1. Постійне місце проживання.
  2. Центр життєвих та економічних інтересів в Україні.
  3. Кількість днів, проведених в Україні протягом звітного року (більше або менше 183 днів).
  4. Громадянство.

Підставою для визначення особи резидентом є її реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності або самозайнятої особи, а також самостійне визначення нею України як основного місця проживання.

Якщо ж існують підстави вважати фізособу податковим резидентом не тільки в Україні, а й в іншій державі, визначення її остаточного статусу повинне ґрунтуватися на нормах конвенції про уникнення подвійного оподаткування, підписаної між Україною та відповідною державою.

У разі, якщо документів, які підтверджують відповідність особи вищезазначеним критеріям, податковим органам буде недостатньо, розгляд спірних питань може проходити в судовому порядку. Проте навіть суду знадобляться документальні підтвердження позиції особи. Тож якщо протягом року податковий резидентський статус було змінено, необхідно потурбуватися про збереження документів, які допоможуть його належним чином підтвердити.

У якій формі слід подавати декларацію?

Окремо слід звернути увагу на форму декларації, оскільки з 1 січня 2020 року вона подається за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів від 25.04.19 р. № 177. Зазвичай декларацію можна подати: особисто (оригінал, засвідчений підписом платника); поштою (рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення); через електронний кабінет платника податку (якщо у вас є електронний цифровий підпис); через уповноважену особу (яка подає декларацію особисто за наявності нотаріально засвідченого доручення).

Проте під час карантину небажано використовувати особисті способи подання декларації. Податкова неодноразово наголошувала на перевагах використання електронного кабінету платника податків. Однак, цим сервісом можуть скористатися лише власники електронного цифрового підпису. Ті платники, які не встигли оформити його до початку карантину, можуть скористатись послугами одного з акредитованих центрів сертифікації ключів онлайн.

Куди сплачувати податки?

Незважаючи на те, що в жовтні 2019 року були відкриті рахунки відповідно до вимог стандарту IBAN, успішно перерахувати з-за кордону кошти, наприклад, в євро для сплати українського ПДФО чи військового збору, досі не вдасться через відсутність у Казначейства валютних рахунків саме для місцевих бюджетів, до яких відносяться ці податки. Тому українці продовжують сплачувати податки до бюджету тільки в національній валюті й тільки з рахунків, відкритих в українських банках.

Надзвичайно важливо правильно вказати у призначенні платежу код бюджетної класифікації при здійсненні оплати, податковий ідентифікаційний номер і звітний період. Тільки задовольняючий ці умови платіж буде правильно ідентифікований і зарахований податковими органами.

Окремо слід зауважити, що у випадку, коли податкове зобов’язання фізичної особи сплачується третьою особою (фізичною або юридичною), така сплата може розцінюватись, як додаткове благо з точки зору ПКУ (яке в свою чергу також підлягає оподаткуванню).

Людмила Гордич,
аудитор Kreston GCG

Вгору